Орфографічний словник української мови. 2005.
термінувати — I у/ю, у/єш, недок. і док., перех., спец. Називати що небудь якимсь терміном; давати певну наукову назву чому небудь. II у/ю, у/єш, недок., діал., заст. Учитися певний час у ремісника … Український тлумачний словник
термінувати — бути учнем у майстра ремісника [VI,VII] відбувати науку в ремеслі [V] перебувати певний час у науці в ремісника [III,IV] … Толковый украинский словарь
термінування — я, с. 1) спец. Дія за знач. термінувати I. 2) Зазначення строків, на які видано векселі … Український тлумачний словник
термінуватися — у/ється, недок. Пас. до термінувати … Український тлумачний словник
